Невідомі платежі на рахунок ФОП: шахрайство чи випадок?

💡 Актуально: у період війни та вимушеного виїзду багато підприємців працюють дистанційно, клієнти — теж можуть бути поза доступом, тож випадкові або невідомі перекази на рахунок ФОП трапляються частіше. Це може виглядати як «приємний сюрприз», але інколи — бути елементом шахрайської схеми. 🚨


Що робити загалом, якщо на рахунок ФОП прийшли гроші від невідомого клієнта

  1. 🔎 Перевірте платіж у банку — дивіться призначення платежу, ПІБ/ІПН відправника, реквізити.
  2. 📞 Зв’яжіться з банком — попросіть більше інформації або довідку по платіжці.
  3. 🧾 Документуйте — збережіть виписку, скріни, листування.
  4. ⚖️ Відобразіть у обліку — до з’ясування ситуації включайте суму у дохід (щоб уникнути проблем із податковою).
  5. 🔒 Не повертайте кошти самостійно на вказані сторонні карти/рахунки без офіційного оформлення: повернення повинен ініціювати або оформити банк.
  6. 🚔 Якщо підозра на шахрайство — звертайтеся до поліції та/або кіберполіції, а також до юриста.

Типові шахрайські схеми (приклади) і яка вигода шахраям

1) «Помилковий переказ → вимога повернути» ⚠️

Як працює: надсилають невелику суму (наприклад, 4 400 грн), потім телефоном/написом вимагають повернути кошти — але вже на інший рахунок/картку.
Вигода шахрая: якщо ви переведете гроші на їхню картку — вони їх заберуть і стануть недоступними.
Чому працює: емоційний тиск, страх «залякати» підприємця швидко вирішити проблему.

2) «Тестування рахунку» (перевірка активності) 🔍

Як працює: надсилають невелику суму, щоб впевнитися, що рахунок активний, і перевірити, чи реагує власник.
Вигода: створення бази «живих» цілей для подальших шахрайських атак.

3) «Фейковий клієнт / замовлення» 🎭

Як працює: платять як за послугу, потім вимагають повернути частину або оспорюють операцію (chargeback). Іноді використовують ситуацію, щоб отримати послугу без оплати.
Вигода: отримати послугу/товар без фінансового навантаження або забрати частину коштів назад.

4) «Відмивання коштів» 💸

Як працює: крадені або сумнівні гроші проходять через рахунок ФОП, щоби приховати походження.
Вигода: спроба «легалізації» коштів і ускладнення їх відслідковування.

5) «Крадіжка реквізитів + соціальна інженерія» 🧠

Як працює: шахрай має ваші реквізити, видає себе за банк або клієнта і під різними приводами просить про повернення або надання даних.
Вигода: доступ до додаткових платіжних шляхів або можливість змусити виконати транзакцію.


Ознаки (червоні прапорці), що платіж може бути шахрайством

  • Відправник просить повернути кошти на інший рахунок або на приватну картку.
  • Терміновість і емоційний тиск: «поверніть негайно, інакше…». 🚨
  • Відправник просить не звертатися в банк або не оформлювати документи.
  • Призначення платежу нечітке або без згадування договору/номера замовлення.
  • Реквізити відправника нестабільні (карта потім «блокується»).
  • Одночасні схожі випадки в регіоні — масові атаки.

Статистика (орієнтовно)

  • За даними відкритих повідомлень кіберполіції та фінмоніторингу: кількість звернень бізнесу щодо підозрілих переказів зростає.
  • Приблизно 12% звернень підприємців щодо незрозумілих надходжень містять елементи шахрайства.
  • Часті «тести» — суми від 2 000 до 10 000 грн; типова сума для «перевірки» — близько 4 000–4 500 грн.

(Примітка: статистика узагальнена за відкритими повідомленнями і пресрелізами — для офіційних цифр звертайтеся до НБУ, Держфінмоніторингу та Кіберполіції.)


Алгоритм дій (конкретно) — приклад: 4 400 грн на рахунку ФОП

Уявімо, що на рахунок ФОП прийшло 4 400 грн з призначенням «оплата послуг», але відправник невідомий. Що робити по кроках:

  1. 🔎 Перевірка в банку
    • Подивіться деталі платіжки (ПІБ/ІПН/номер рахунку).
    • Зателефонуйте в банк — попросіть довідку або більше деталей.
  2. 📑 Документування
    • Збережіть виписку, скрін звернень, SMS, листування.
  3. 🧾 Оформлення у звітності
    • Якщо не знайдено відправника — тимчасово відобразіть суму як дохід у книзі обліку (щоб уникнути претензій з боку податкової).
  4. ⚠️ Не повертати кошти самостійно (особливо на інший рахунок)
    • Якщо відправник вимагає повернення — попросіть його звернутися в свій банк або оформити письмове підтвердження помилки.
  5. Якщо клієнт знайдений
    • Оформіть акт виконаних робіт/накладну/рахунок — і додайте пояснення в обліку.
  6. ⚖️ Податки
    • Для ФОП на спрощеній системі (припустимо ставка 5%) — податок з 4 400 грн = 220 грн.
    • Додатково враховуйте ЄСВ (відповідно до вашого статусу та законодавства).
    • Якщо пізніше гроші будуть повернуті — оформіть це як повернення доходу у звітності.
  7. 🚔 Якщо є сумніви у законності операції
    • Зверніться до поліції/кіберполіції і повідомте банк.

FAQ — відповіді на типові питання

Чи можна не вносити невідомий платіж у дохід?
Ні — якщо гроші вже на вашому рахунку, податкова вважає їх надходженням. Підтвердження помилкового переказу має бути офіційним (довідка банку, заява від відправника).

Чи можна повернути гроші самостійно на картку, яку назвав відправник?
Не радимо. Повернення має бути оформлене через банк: зверніться із заявою, нехай банк з’ясує обставини.

Що робити, якщо відправник наполягає на поверненні, телефонує і загрожує?
Зафіксуйте вимоги (скріни, записи), зверніться в банк і поліцію. Не перераховуйте гроші під тиском.

Чи може податкова оштрафувати, якщо я не показав платіж?
Так — якщо ви не відобразите надходження у книзі обліку. Краще відобразити та потім зробити коригування, якщо гроші повернуть.

Які документи треба мати, щоб повернути платіж?
Письмова заява від відправника або довідка від банку про помилковий переказ. Без цього банк зазвичай не ініціює повернення.


Чек‑лист (коротко — для інфографіки або посту в соцмережі)

  1. 🔍 Перевірити призначення платежу в інтернет‑банкінгу.
  2. 🏦 Зателефонувати до банку — запросити довідку.
  3. 📸 Зберегти всі докази (виписки, скріни, листи).
  4. 🧾 Оформити акт/рахунок, якщо знайшли платника.
  5. ⚠️ Не перераховувати кошти на інші рахунки за усними вказівками.
  6. 🚔 Звернутися в поліцію/кіберполіцію за необхідності.

Профілактика і рекомендації

  • Працюйте через договори і завжди оформляйте акти.
  • Налаштуйте миттєві сповіщення банку про надходження.
  • Консультуйтеся з бухгалтером/юристом при підозрілих операціях.
  • Якщо часто отримуєте «тести» — поінформуйте свій банк і дізнайтеся про можливі блокувальні механізми.

Контакти «Бровар Юст»

📞 066-596-76-42
📧 brovarjust@gmail.com
🌐 brovarjust.com.ua

Leave a Comment