Уявіть: в Україні ви зробили нотаріальний переклад — все виглядає солідно, печатки є, підписи є ✅
Але в Німеччині у відомстві вам кажуть: “Не підходить. Потрібен інший переклад.” ❌
І тут починається:
😳 “Як не підходить?!”
🤯 “Я ж заплатив(ла) гроші!”
😡 “Там же нотаріус, печатка, все офіційно!”
Спокійно 🙌 Це не “придирки” і не “не люблять Україну”. Найчастіше причина банальна: різні правові моделі перекладу та засвідчення в Україні й у деяких країнах ЄС.
Нижче — чітко, по-людськи, з практикою: чому так відбувається і що робити, щоб прийняли з першого разу ✅✨
1) В Україні нотаріус засвідчує підпис перекладача, а не “ідеальність перекладу” 🖊️📌
В українській практиці нотаріус зазвичай:
- ✅ встановлює особу перекладача;
- ✅ перевіряє документи для нотаріальної дії;
- ✅ засвідчує справжність підпису перекладача на перекладі.
Але ось ключовий момент, який багатьох шокує 😮:
⚠️ нотаріус не є “екзаменатором перекладу” і, як правило, не перевіряє кожну літеру, термін, транслітерацію, формат дат тощо.
Для німецьких органів це виглядає так:
👉 “Печатка є, але хто несе відповідальність саме за зміст перекладу?” 🤔
2) У Німеччині інша модель: потрібен “присяжний/уповноважений” перекладач 👩⚖️📄
У Німеччині для офіційних процедур часто вимагають beglaubigte Übersetzung — переклад, зроблений:
- ✅ присяжним / уповноваженим (beeidigt / vereidigt / öffentlich bestellt) перекладачем,
- ✅ перекладачем, який має право працювати для судів та органів влади,
- ✅ із його формулою засвідчення, печаткою/штампом, реквізитами (залежить від федеральної землі).
Тобто логіка проста:
🇩🇪 “Ми приймаємо переклад, якщо за нього відповідає перекладач зі статусом, якого визнає наша система” ✅
3) Тут головне — довіра та відповідальність (і це вирішує все!) 🔥
Німецькі органи мислять через ризики:
✅ “Маємо контрольований механізм — присяжний перекладач. Значить, беремо.”
Український нотаріальний переклад для них часто виглядає так:
⚠️ “Нотаріус підтвердив підпис… але перекладач нам невідомий, статус неясний, механізм перевірки не наш.”
І тому вони обирають “залізний” варіант:
➡️ вимагати переклад саме від присяжного перекладача в Німеччині ✅
Так, це може бути прикро 😤 але це — про процедуру, а не про “ставлення”.
4) Плутанина №1: апостиль/легалізація ≠ прийнятність перекладу 😵💫
Це дуже поширена пастка! ⚠️
- Апостиль (або легалізація) підтверджує справжність підпису/печатки на документі ✅
- Переклад — це окреме питання: хто має право перекладати для органів конкретної країни ❗
Тому можливий сценарій (і він реально частий!):
- документ з апостилем ✅
- але переклад “не того формату/не тим перекладачем” ❌
5) Чому ще можуть “завернути” переклад: практичні причини 😬📎
Окрім статусу перекладача, часто спрацьовують й інші моменти:
🔸 Транслітерація ПІБ
Німеччина часто хоче, щоб ім’я/прізвище відповідали написанню в закордонному паспорті.
Одна літера — і все… 🙃❌
🔸 Формати дат, місця народження, органів видачі
Неправильний формат — і документ не “б’ється” з їхніми реєстрами 🤯
🔸 Переклад має відображати структуру документа
Таблиці, колонки, примітки, печатки, підписи, позначки “немає даних” — так, це теж важливо! 🧾✅
🔸 Підвищений контроль через боротьбу з підробками
На жаль, у ЄС діє сильний фокус на мінімізацію ризиків. Тому часто правило просте:
👉 “приймаємо тільки переклади з нашого формату” 🔒
6) Які документи найчастіше “не проходять” з українським нотаріальним перекладом у Німеччині 📌🇩🇪
Найтиповіші категорії:
- 📌 свідоцтва РАЦС (народження/шлюб/розлучення/смерть);
- 📌 довідки про несудимість;
- 📌 рішення судів;
- 📌 документи про освіту;
- 📌 медичні документи (залежить від установи);
- 📌 довіреності, заяви, нотаріальні акти.
7) Що робити, щоб документи прийняли в Німеччині з першого разу ✅😎
Ось робочий алгоритм без “танців з бубном” 🥁
✅ Крок 1. Уточнити вимогу саме вашої установи
Запитайте (email/на прийомі):
- чи приймають переклад з України з нотаріальним засвідченням?
- чи потрібен переклад beeidigt/vereidigt Übersetzer?
- чи потрібен оригінал, чи достатньо нотаріальної копії?
- чи потрібен апостиль?
👉 Це 5 хвилин уточнення, які економлять тижні нервів! 😅
✅ Крок 2. Якщо вимагають “beglaubigte Übersetzung” — робіть у присяжного перекладача в Німеччині
Це найнадійніший шлях:
✨ без відмов
✨ без повторних оплат
✨ без “принесіть інше”
✅ Крок 3. Підготуйте правильну “основу” для перекладу
- оригінал документа або належно засвідчена копія;
- апостиль (коли потрібно);
- перевірка ПІБ (як у паспорті).
Чек-лист перед подачею документів у Німеччині ✅📋
- Уточнили вимоги конкретного органу (Standesamt / Ausländerbehörde / Jobcenter / суд тощо)
- Визначили: потрібен апостиль чи ні
- Обрали правильний формат перекладу (присяжний перекладач / інший прийнятний варіант)
- Звели ПІБ до написання в закордонному паспорті
- Перевірили дати, номери актових записів, орган видачі
- Підготували якісні копії/скани
FAQ — часті питання 🤝
Чи означає “не приймають”, що український нотаріальний переклад недійсний?
Ні ❗ Він дійсний в Україні, але може не відповідати вимогам конкретного органу в Німеччині.
Якщо є апостиль — переклад точно приймуть?
Не факт 😬 Апостиль підтверджує документ, але не замінює вимоги до перекладача.
Чи всі країни ЄС роблять так, як Німеччина?
Ні. У кожної країни/установи свої вимоги. Але логіка “sworn/certified translator” зустрічається доволі часто ✅
Чи можна зробити переклад в Україні “так, щоб у Німеччині прийняли”?
Іноді так 👍 Але якщо орган прямо пише: “beeidigt Übersetzer” — краще не ризикувати і не втрачати час/гроші 😤💸
Як може допомогти “Бровар Юст” 📌⚖️
Юридична компанія «Бровар Юст» допоможе:
- ✅ визначити правильний формат перекладу саме під вашу ситуацію;
- ✅ підготувати пакет документів для подачі за кордон (оригінали/копії/узгодження ПІБ);
- ✅ організувати супровід із апостилювання/легалізації (коли це потрібно);
- ✅ підказати нюанси, через які найчастіше “завертають” документи 😬
Контакти “Бровар Юст”
📧 brovarjust@gmail.com
📞 063 109 39 71, 066 596 76 42
🌐 brovarjust.com.ua