Дропшипінг — правове регулювання в Україні. Відповідальність, особливості торгівлі та розвиток бізнесу

Дропшипінг — це сучасна бізнес-модель, яка дозволяє продавати товари без власного складу. Продавець приймає замовлення, передає його постачальнику, а той надсилає товар безпосередньо покупцю.
Просто? Так. Але з юридичної точки зору — не все так просто.


⚖️ 1. Правове регулювання дропшипінгу в Україні

В Україні дропшипінг не має окремого законодавчого визначення, однак діяльність підпадає під норми:

  • Цивільного кодексу України (ЦКУ) — договори купівлі-продажу, поставки, доручення;
  • Закону “Про захист прав споживачів” — права та обов’язки продавця;
  • Податкового кодексу України — оподаткування ФОП і юросіб;
  • Закону “Про електронну комерцію” — регулювання онлайн-продажів.

Фактично дропшипер виступає посередником, який організовує продаж, але не завжди є власником товару.


💼 2. Який статус обрати дропшиперу?

Для легальної діяльності оптимально зареєструвати ФОП 2 або 3 групи:

ГрупаЛіміт доходуСтавка податкуОптимально для
2 групадо 8,2 млн грн20% від мін. ЗПроздрібна торгівля в Україні
3 групадо 7,8 млн грн5% або 3%+ПДВробота з іноземними постачальниками

Для торгівлі на маркетплейсах (Amazon, eBay, Etsy) або з китайськими постачальниками (AliExpress, 1688) — краще 3 група без ПДВ, якщо обороти не перевищують ліміт.


📦 3. Договір між дропшипером і постачальником

Безпечний дропшипінг починається з договору.
У ньому треба визначити:

  • відповідальність за якість товару;
  • порядок повернень і рекламацій;
  • доставку і строки відправки;
  • комісію дропшипера;
  • порядок обміну даними покупців.

👉 Найчастіше укладають агентський договір або договір поставки, де дропшипер діє як агент постачальника.


⚠️ 4. Відповідальність дропшипера

Хоча дропшипер не завжди є власником товару, для покупця саме він — продавець.
Тому дропшипер несе:

  • відповідальність за гарантію та повернення;
  • зобов’язання щодо достовірної інформації;
  • ризики перевірок Держпродспоживслужби.

За порушення прав споживачів — штрафи від 5 до 10 мінімальних зарплат (понад 40 000 грн).


💰 5. Оподаткування та валютні операції

При міжнародній торгівлі:

  • відкривається валютний рахунок ФОП;
  • оплата здійснюється через сервіси Payoneer, Wise, Revolut;
  • податки сплачуються в гривнях за курсом НБУ на день надходження коштів.

🧾 6. Потрібен чи ні ПРРО (каса) при дропшипінгу?

Все залежить від того, хто отримує гроші від покупця 👇

🔸 1. Оплату отримує постачальник

(через накладений платіж, свій рахунок, чи сервіс доставки)
➡️ Дропшипер не приймає оплату, тому ПРРО не потрібен.
Він лише декларує свою комісію як дохід ФОП.

📦 Приклад:
Покупець платить “Новій пошті”, постачальник отримує гроші, а дропшипер — відсоток за продаж.
→ Каса не застосовується.


🔸 2. Оплату приймає дропшипер

(готівкою, на картку чи через онлайн-платіж)
➡️ ПРРО обов’язковий, бо саме дропшипер виконує розрахункову операцію.

Виняток:
ФОП 2 або 3 групи без ПДВ, з річним доходом до 1,32 млн грн,
які не продають техніку, ліки, складну електроніку, ювелірку — можуть працювати без ПРРО.


🔸 3. Якщо доставка “Новою поштою”

  • Якщо відправником є постачальник — ПРРО не потрібно.
  • Якщо дропшипер оформлює накладну від свого імені — каса обов’язкова.

🔸 4. Продаж через інтернет-магазин

Якщо сайт приймає онлайн-платежі (LiqPay, WayForPay, Fondy),
ст. 3 Закону “Про РРО” вимагає фіскальний чек.
Отже, ПРРО має бути інтегрований із сайтом.


СитуаціяХто отримує оплатуПотрібен ПРРО
Постачальник отримує кошти напрямуПостачальник❌ Ні
Дропшипер приймає оплату самДропшипер✅ Так
“Нова пошта” — оплата постачальникуПостачальник❌ Ні
Онлайн-оплата через сайтДропшипер✅ Так

📌 Порада “Бровар Юст”:
У договорі з постачальником обов’язково закріпіть, що:

  • оплату від покупців отримує саме постачальник;
  • він несе відповідальність за розрахункові операції;
  • дропшипер отримує лише агентську винагороду.

Так ви уникнете штрафів (100–150% вартості проданих товарів за роботу без каси).


🚀 7. Перспективи розвитку дропшипінгу в Україні

Попри ризики, дропшипінг активно розвивається.
За даними Ecommerce Europe, понад 27% онлайн-магазинів у Східній Європі працюють за цією моделлю.
В Україні зростання становить 10–15% щороку.

Тренди 2025 року:

  • розвиток нішевих товарів замість мас-маркету;
  • поява власних брендів (private label);
  • посилення контролю за онлайн-продажами;
  • підвищення ролі юридичної грамотності бізнесу.

💬 8. Часті запитання (FAQ)

🔹 Чи потрібно реєструвати ФОП для дропшипінгу?
Так, якщо отримуєте прибуток. Без ФОП — це незаконна підприємницька діяльність.

🔹 Хто відповідає, якщо товар неякісний?
Фактично — продавець (дропшипер), навіть якщо товар відправив постачальник.

🔹 Чи можна продавати товари з Китаю без митного оформлення?
Ні, навіть при дрібному імпорті партії треба декларувати.

🔹 Чи потрібен ПРРО, якщо постачальник приймає оплату?
Ні, якщо гроші надходять не вам, а постачальнику. Але має бути письмова угода.


🧭 Висновок

Дропшипінг — чудовий старт бізнесу без великих вкладень, але з юридичними нюансами.
Щоб уникнути штрафів і неприємностей, потрібно:

✅ зареєструвати ФОП;
✅ укласти договір із постачальником;
✅ визначити, хто приймає оплату;
✅ дотримуватись податкового законодавства;
✅ поважати права споживачів.


💼 Бровар Юст — юридичний супровід онлайн-бізнесу:

  • реєстрація ФОП або ТОВ;
  • розробка договорів дропшипінгу;
  • консультації щодо оподаткування, ПРРО та ЗЕД.

📞 Телефон: 066 596 76 42
✉️ Email: brovarjust@gmail.com
🌐 brovarjust.com.ua

Leave a Comment