Звіт про контрольовані операції — це не формальна податкова звітність, яку можна заповнити «за аналогією» або за даними з одного договору. Для бізнесу це один із найбільш ризикових документів у сфері трансфертного ціноутворення, оскільки кожна помилка у сумі, контрагенті, коді операції, методі ТЦУ або підставі контрольованості може призвести до запиту ДПС, перевірки, донарахувань і значних штрафів.

Особливо часто проблеми виникають тоді, коли компанія працює з нерезидентами, має зовнішньоекономічні договори, здійснює імпорт або експорт товарів, послуг, роялті, процентів, управлінських платежів чи інших операцій з пов’язаними іноземними структурами.

Юридична компанія «Бровар Юст» допомагає бізнесу правильно визначити контрольовані операції, підготувати дані для звіту, перевірити ризики та супроводити подання звіту про контрольовані операції.

🔴 Чому звіт про контрольовані операції не можна заповнювати формально

На практиці багато компаній вважають, що достатньо взяти оборотно-сальдову відомість, договори з нерезидентами та просто перенести суми до електронної форми. Це помилка.

Звіт про контрольовані операції повинен відповідати вимогам статті 39 Податкового кодексу України та чинному порядку складання звіту, затвердженому Міністерством фінансів України.

Основна проблема полягає в тому, що податкова оцінює не лише факт подання звіту, а й логіку його заповнення:

✅ чи правильно визначено контрольовані операції;
✅ чи відповідає сума операцій первинним документам;
✅ чи правильно зазначено нерезидента;
✅ чи вірно обрано код країни, код підстави контрольованості, код операції;
✅ чи не пропущено окремі операції;
✅ чи збігається звіт із податковою, бухгалтерською та митною інформацією;
✅ чи готова компанія підтвердити ціни документацією з трансфертного ціноутворення.

Що таке контрольовані операції

Контрольовані операції — це господарські операції платника податку, які можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств та відповідають критеріям, установленим Податковим кодексом України.

Найчастіше контрольованими можуть бути операції з:

🔹 пов’язаними особами-нерезидентами;
🔹 нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій;
🔹 нерезидентами з організаційно-правовими формами, визначеними у відповідному переліку;
🔹 нерезидентами-комісіонерами;
🔹 операції через посередників, якщо фактично вони здійснюються з пов’язаною особою або ризиковим нерезидентом.

📌 Коли виникає обов’язок подавати звіт про контрольовані операції

Відповідно до загального підходу статті 39 Податкового кодексу України, обов’язок подавати звіт виникає, якщо одночасно виконуються вартісні критерії щодо:

річного доходу платника податку;
обсягу господарських операцій з конкретним контрагентом-нерезидентом.

Зазвичай для визначення контрольованості враховуються такі порогові показники:

✅ річний дохід платника податку від будь-якої діяльності перевищує встановлений ПКУ поріг;
✅ обсяг операцій з окремим нерезидентом перевищує встановлений ПКУ поріг за відповідний звітний рік.

⚠️ Перед поданням звіту обов’язково потрібно перевіряти актуальні порогові значення та чинну форму звіту, оскільки податкове законодавство та технічні формати електронної звітності можуть змінюватися.

Строк подання звіту про контрольовані операції

Звіт про контрольовані операції подається за звітний рік у строки, визначені Податковим кодексом України.

Загальне правило: звіт подається до 1 жовтня року, що настає за звітним, якщо платник податку здійснював контрольовані операції.

Наприклад, якщо контрольовані операції були у 2025 році, звіт подається у 2026 році у встановлений ПКУ строк.

🟢 Що потрібно підготувати перед заповненням звіту

Перед заповненням звіту потрібно не просто зібрати документи, а провести попередній аналіз операцій.

Для підготовки звіту бажано мати:

🔸 зовнішньоекономічні договори;
🔸 додаткові угоди;
🔸 інвойси;
🔸 акти виконаних робіт або наданих послуг;
🔸 видаткові накладні;
🔸 митні декларації;
🔸 платіжні документи;
🔸 бухгалтерські регістри;
🔸 оборотно-сальдові відомості;
🔸 дані щодо пов’язаності сторін;
🔸 інформацію про країну реєстрації нерезидента;
🔸 інформацію про організаційно-правову форму нерезидента;
🔸 дані про предмет операції;
🔸 інформацію для вибору методу трансфертного ціноутворення.

Загальна структура звіту про контрольовані операції

Звіт складається із загальної частини та додатків щодо контрольованих операцій з окремими контрагентами.

Умовно звіт можна поділити на такі блоки:

1. Заголовна частина звіту

У цій частині зазначаються основні дані платника податку:

✅ повне найменування юридичної особи;
✅ код ЄДРПОУ;
✅ податкова адреса;
✅ контролюючий орган;
✅ звітний період;
✅ тип звіту;
✅ контактні дані відповідальної особи.

2. Тип звіту

Під час заповнення потрібно правильно обрати тип звіту.

Зазвичай використовуються такі типи:

✅ Звітний

Подається вперше за відповідний звітний період.

✅ Звітний новий

Подається до закінчення граничного строку подання, якщо потрібно виправити помилки у вже поданому звіті.

✅ Уточнюючий

Подається після закінчення граничного строку, якщо компанія виявила помилки або не відобразила певні контрольовані операції.

⚠️ Неправильний вибір типу звіту може створити технічні та податкові проблеми, тому перед поданням потрібно чітко визначити, чи це первинне подання, заміна звіту чи уточнення.

Порядок заповнення звіту про контрольовані операції

Крок 1. Визначити, чи є операції контрольованими

Перед заповненням форми потрібно встановити:

🔹 з ким саме проводились операції;
🔹 чи є контрагент нерезидентом;
🔹 чи є сторони пов’язаними особами;
🔹 чи входить країна нерезидента до відповідного переліку;
🔹 чи має нерезидент особливу організаційно-правову форму;
🔹 чи перевищено вартісні критерії;
🔹 чи впливає операція на об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Це найважливіший етап. Якщо компанія помилково вирішить, що операція не є контрольованою, а ДПС встановить протилежне, можуть виникнути штрафи за неподання або неповне декларування контрольованих операцій.

Крок 2. Розподілити операції за контрагентами

Звіт заповнюється не хаотично по всіх операціях, а з урахуванням кожного окремого нерезидента.

Потрібно окремо проаналізувати:

✅ операції з кожним нерезидентом;
✅ суму операцій за рік;
✅ вид операцій;
✅ валюту договору;
✅ гривневий еквівалент;
✅ дати здійснення операцій;
✅ документи, якими підтверджуються операції.

Крок 3. Перевірити дані нерезидента

Для кожного нерезидента у звіті потрібно правильно зазначити:

🔸 повне найменування;
🔸 країну реєстрації;
🔸 код країни;
🔸 податковий номер або реєстраційний номер нерезидента, якщо він є;
🔸 адресу;
🔸 організаційно-правову форму;
🔸 ознаку пов’язаності або іншу підставу контрольованості.

⚠️ Типова помилка — зазначення скороченої або неточної назви нерезидента. Назва у звіті має відповідати установчим, договірним або реєстраційним документам.

Крок 4. Визначити підставу контрольованості

Операція не стає контрольованою лише тому, що контрагент є іноземною компанією. Потрібно визначити конкретну підставу.

Наприклад:

✅ операція з пов’язаною особою-нерезидентом;
✅ операція з нерезидентом із низькоподаткової юрисдикції;
✅ операція з нерезидентом, організаційно-правова форма якого передбачена спеціальним переліком;
✅ операція через комісіонера-нерезидента;
✅ операція через посередника, якщо фактичним отримувачем або продавцем є пов’язана особа.

Правильне визначення підстави контрольованості впливає на весь подальший порядок заповнення звіту.

Крок 5. Визначити предмет операції

У звіті потрібно зазначити, що саме було предметом контрольованої операції.

Це можуть бути:

🔹 товари;
🔹 роботи;
🔹 послуги;
🔹 нематеріальні активи;
🔹 роялті;
🔹 проценти;
🔹 фінансові операції;
🔹 управлінські послуги;
🔹 агентські або комісійні операції;
🔹 інші операції, що впливають на оподаткування.

Важливо, щоб опис операції у звіті відповідав договору, первинним документам і суті фактичної операції.

Крок 6. Вказати суму контрольованої операції

Сума операції повинна відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку.

Потрібно перевірити:

✅ суму за договором;
✅ суму фактично здійснених поставок або послуг;
✅ валюту операції;
✅ курс перерахунку;
✅ дані митних декларацій, якщо це імпорт або експорт;
✅ суму доходу або витрат, які вплинули на податок на прибуток.

⚠️ Не можна автоматично переносити суму договору, якщо фактичне виконання за рік було іншим.

Наприклад, якщо договір укладено на 500 000 євро, але фактично у звітному році поставлено товарів лише на 220 000 євро, у звіті повинні відображатися саме фактичні операції за відповідний звітний період.

Крок 7. Визначити дату операції

Дата операції має значення для правильного відображення її у звітному періоді.

Потрібно аналізувати:

🔹 дату переходу права власності;
🔹 дату митного оформлення;
🔹 дату підписання акту;
🔹 дату визнання доходу або витрат у бухгалтерському обліку;
🔹 умови договору;
🔹 правила податкового обліку.

Найчастіша помилка — орієнтація тільки на дату оплати. Але оплата не завжди є датою здійснення господарської операції.

Крок 8. Обрати метод трансфертного ціноутворення

Для контрольованих операцій потрібно визначити метод, який використовується для підтвердження відповідності умов операції принципу «витягнутої руки».

Основні методи трансфертного ціноутворення:

✅ метод порівняльної неконтрольованої ціни;
✅ метод ціни перепродажу;
✅ метод «витрати плюс»;
✅ метод чистого прибутку;
✅ метод розподілення прибутку.

Вибір методу залежить від суті операції, доступності порівняльних даних, функцій сторін, ризиків і активів.

⚠️ Метод не можна обирати випадково. Якщо ДПС запитає документацію з трансфертного ціноутворення, компанія повинна буде обґрунтувати, чому використано саме цей метод.

Крок 9. Перевірити відповідність звіту документації з ТЦУ

Звіт про контрольовані операції і документація з трансфертного ціноутворення — це різні документи, але вони повинні бути логічно узгоджені.

У звіті вказуються ключові дані про операції, а документація пояснює:

🔸 економічну суть операції;
🔸 функції сторін;
🔸 ризики;
🔸 активи;
🔸 вибір методу ТЦУ;
🔸 джерела інформації;
🔸 порівняльний аналіз;
🔸 відповідність принципу «витягнутої руки».

Якщо у звіті зазначено один метод, а в документації обґрунтовується інший, це створює податковий ризик.

Крок 10. Провести фінальну перевірку перед поданням

Перед відправленням звіту потрібно перевірити:

✅ чи всі контрольовані операції включені;
✅ чи правильно вказано тип звіту;
✅ чи немає дублювання операцій;
✅ чи правильно зазначені нерезиденти;
✅ чи збігаються суми з обліком;
✅ чи правильно визначено коди;
✅ чи немає технічних помилок у XML-файлі;
✅ чи отримано квитанцію №1 і квитанцію №2;
✅ чи прийнято звіт контролюючим органом.

Типові помилки при заповненні звіту про контрольовані операції

❌ Помилка 1. Не включили всі операції з нерезидентом

Компанія може відобразити тільки поставку товару, але забути про:

🔸 бонуси;
🔸 компенсації;
🔸 роялті;
🔸 проценти;
🔸 послуги;
🔸 коригування ціни;
🔸 повернення товару;
🔸 кредит-ноти або дебет-ноти.

❌ Помилка 2. Неправильно визначили контрагента

Іноді договір укладено з однією компанією, інвойс виставлено іншою, оплата йде третій особі, а товар фактично поставляє ще інша структура.

У таких випадках потрібно аналізувати не лише документи, а й фактичну економічну суть операції.

❌ Помилка 3. Помилково не врахували пов’язаність осіб

Пов’язаність може виникати не тільки через пряме володіння корпоративними правами. Вона може бути пов’язана з контролем, управлінням, спільними посадовими особами, впливом на рішення або іншими критеріями, передбаченими ПКУ.

❌ Помилка 4. Неправильно зазначили код країни або організаційно-правову форму

Це технічна помилка, але вона може мати серйозні наслідки. Податкова використовує ці дані для автоматичного аналізу ризиків.

❌ Помилка 5. Перенесли дані без звірки з бухгалтерією

Звіт потрібно звіряти з:

✅ бухгалтерським обліком;
✅ податковою декларацією з податку на прибуток;
✅ митними деклараціями;
✅ валютними платежами;
✅ первинними документами.

❌ Помилка 6. Неправильно обрали метод ТЦУ

Якщо метод обрано без аналізу, компанії буде складно захистити свою позицію під час запиту ДПС або перевірки.

❌ Помилка 7. Подали звіт, але не підготували документацію

Звіт про контрольовані операції — це лише перший етап. Якщо ДПС направить запит, компанія повинна буде надати документацію з трансфертного ціноутворення у строки, передбачені ПКУ.

Які ризики виникають при неправильному заповненні звіту

Помилки у звіті можуть призвести до:

🔴 штрафів за неподання звіту;
🔴 штрафів за несвоєчасне подання;
🔴 штрафів за незадекларовані контрольовані операції;
🔴 запиту документації з ТЦУ;
🔴 податкової перевірки;
🔴 донарахування податку на прибуток;
🔴 нарахування пені;
🔴 спору з ДПС;
🔴 адміністративного або судового оскарження.

Відповідальність за порушення правил трансфертного ціноутворення передбачена, зокрема, статтею 120.3 Податкового кодексу України.

Чим звіт про контрольовані операції відрізняється від документації з ТЦУ

Звіт про контрольовані операції

Це форма, у якій платник податку декларує сам факт, обсяг і основні параметри контрольованих операцій.

Документація з трансфертного ціноутворення

Це аналітичний документ, який пояснює, чому ціни або умови операцій відповідають принципу «витягнутої руки».

📌 Простими словами:
звіт показує, які операції були, а документація пояснює, чому ці операції є економічно обґрунтованими.

Як «Бровар Юст» допомагає із заповненням звіту про контрольовані операції

Юридична компанія «Бровар Юст» надає комплексну допомогу бізнесу щодо контрольованих операцій та трансфертного ціноутворення.

Ми можемо допомогти:

✅ перевірити, чи є у вашої компанії контрольовані операції;
✅ визначити коло нерезидентів, яких потрібно включити до звіту;
✅ проаналізувати договори та первинні документи;
✅ перевірити пов’язаність осіб;
✅ перевірити країну та організаційно-правову форму нерезидента;
✅ підготувати дані для заповнення звіту;
✅ перевірити правильність сум;
✅ підібрати метод трансфертного ціноутворення;
✅ підготувати або перевірити звіт перед поданням;
✅ допомогти з уточнюючим звітом;
✅ підготувати відповідь на запит ДПС;
✅ супроводити податкову перевірку;
✅ підготувати правову позицію у разі спору.

Коли потрібно звернутися до юристів

Звернутися до фахівців варто, якщо:

🔹 ваша компанія працює з нерезидентами;
🔹 є імпорт або експорт товарів;
🔹 компанія платить роялті, проценти, комісії або управлінські послуги нерезиденту;
🔹 є іноземна пов’язана компанія;
🔹 операції проводяться з країнами з «ризикових» переліків;
🔹 бухгалтер не впевнений, чи потрібно подавати звіт;
🔹 звіт уже подано, але виявлено помилку;
🔹 ДПС надіслала запит;
🔹 компанія готується до податкової перевірки.

Практичний алгоритм для бізнесу

✅ 1. Зібрати всі операції з нерезидентами за рік

Не тільки великі договори, а всі платежі, поставки, послуги та фінансові операції.

✅ 2. Перевірити кожного нерезидента

Країна, форма, пов’язаність, посередники, фактичний отримувач доходу.

✅ 3. Розрахувати обсяг операцій

Окремо по кожному контрагенту.

✅ 4. Визначити контрольовані операції

На підставі критеріїв статті 39 ПКУ.

✅ 5. Підготувати дані для звіту

Назви, коди, суми, дати, предмет операції, метод ТЦУ.

✅ 6. Перевірити логіку звіту

Звірити з бухгалтерією, митницею, договорами та податковою звітністю.

✅ 7. Подати звіт електронно

Через електронний кабінет або спеціалізоване програмне забезпечення.

✅ 8. Отримати квитанції

Звіт вважається поданим лише після прийняття контролюючим органом.

Чому краще не відкладати заповнення звіту на останні дні

Підготовка звіту про контрольовані операції потребує часу. Часто вже під час аналізу виявляється, що:

🔴 не вистачає документів;
🔴 дані бухгалтерії не збігаються з митними даними;
🔴 нерезидент має ризикову організаційно-правову форму;
🔴 не враховано частину операцій;
🔴 потрібно підготувати пояснення щодо методу ТЦУ;
🔴 потрібно виправляти попередні помилки.

Тому звіт краще готувати заздалегідь, а не за кілька днів до граничного строку.

Висновок

Порядок заповнення звіту про контрольовані операції вимагає уважного аналізу договорів, бухгалтерського обліку, статусу нерезидентів, сум операцій і правил трансфертного ціноутворення.

Це не просто технічна форма. Це документ, який може стати підставою для податкового контролю, запиту документації, перевірки та донарахувань.

Якщо ваша компанія працює з нерезидентами, має імпорт, експорт, пов’язані іноземні компанії або значні зовнішньоекономічні операції, краще перевірити ситуацію до подання звіту.

Юридична компанія «Бровар Юст» допоможе визначити, чи потрібно подавати звіт, правильно підготувати дані, перевірити ризики та супроводити процес подання.

Реквізити юридичної компанії «Бровар Юст»

Юридична компанія «Бровар Юст»
📍 Київська область, м. Бровари, вул. Героїв України, буд. 20, поверх № 2, офіс 153
📍 Представництво в Києві: м. Київ, провулок Херсонський, буд. 1, офіс 605, поверх 6

📞 +38 (063) 109-39-71
📞 +38 (066) 596-76-42
📧 brovarjust@gmail.com

🕘 Графік роботи юристів:
пн-пт 09:00–18:00
сб-нд: вихідний

FAQ: часті питання про звіт про контрольовані операції

1. Хто подає звіт про контрольовані операції?

Звіт подають платники податку, які у звітному році здійснювали контрольовані операції відповідно до критеріїв статті 39 Податкового кодексу України.

2. Чи всі операції з нерезидентами є контрольованими?

Ні. Сам факт роботи з іноземною компанією ще не означає, що операція є контрольованою. Потрібно перевіряти пов’язаність сторін, країну нерезидента, організаційно-правову форму, суму операцій і річний дохід платника.

3. Коли подається звіт про контрольовані операції?

Загальне правило — звіт подається до 1 жовтня року, що настає за звітним, якщо компанія здійснювала контрольовані операції.

4. Чи можна виправити помилки у звіті?

Так. Якщо помилку виявлено до граничного строку, зазвичай подається звітний новий звіт. Якщо після граничного строку — уточнюючий звіт.

5. Що буде, якщо не подати звіт?

Неподання або несвоєчасне подання звіту може призвести до штрафів відповідно до Податкового кодексу України. Також можливі запити ДПС та податкові перевірки.

6. Чи потрібно разом зі звітом подавати документацію з ТЦУ?

Зазвичай документація з трансфертного ціноутворення не подається разом зі звітом автоматично, але повинна бути підготовлена та надана на запит ДПС у строки, визначені ПКУ.

7. Чи може бухгалтер самостійно заповнити звіт?

Може, але через високі податкові ризики бажано, щоб звіт перевірили юристи або фахівці з трансфертного ціноутворення. Особливо якщо є пов’язані нерезиденти, складні договори, роялті, проценти, імпорт, експорт або посередницькі операції.

8. Чи допомагає «Бровар Юст» із заповненням звіту про контрольовані операції?

Так. Юридична компанія «Бровар Юст» допомагає з аналізом контрольованих операцій, підготовкою звіту, перевіркою документів, супроводом запитів ДПС та захистом інтересів бізнесу під час податкових спорів.