В умовах воєнного стану питання оформлення землі у власність стало для багатьох громадян особливо актуальним. Люди хочуть узаконити ділянку під будинком, гаражем, садовим будинком, оформити землю, якою користуються багато років, або завершити процедуру, яка була розпочата ще до повномасштабної війни.
Проте саме у сфері земельних відносин держава запровадила низку обмежень. На початку війни доступ до реєстрів та Державного земельного кадастру був обмежений, а безоплатна передача земель державної та комунальної власності фактично зупинена. Надалі законодавство частково змінилося, і сьогодні приватизація землі під час воєнного стану можлива, але не для всіх і не в усіх випадках.
У цій статті команда «Бровар Юст» детально пояснює:
✅ чи можна приватизувати землю під час воєнного стану;
✅ хто має право на безоплатну передачу земельної ділянки;
✅ які документи потрібні;
✅ який порядок оформлення;
✅ що робити, якщо орган місцевого самоврядування відмовляє або затягує процедуру.
Що змінилося під час воєнного стану
Воєнний стан в Україні вплинув не лише на економіку та роботу державних органів, а й на порядок оформлення прав на землю. Перші законодавчі зміни були спрямовані насамперед на захист продовольчої безпеки держави, забезпечення функціонування аграрного сектору та недопущення хаотичного вибуття земель із державної чи комунальної власності.
Саме тому було запроваджено обмеження щодо:
📌 безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність;
📌 надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої передачі;
📌 розроблення відповідної документації у випадках, коли закон прямо забороняє таку передачу.
Водночас важливо розуміти: приватизація землі під час воєнного стану не заборонена повністю. Закон передбачає окремі винятки, коли громадянин може реалізувати своє право на оформлення земельної ділянки у власність.
Який закон регулює приватизацію землі під час воєнного стану
Ключове значення має пункт 27 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до якого були внесені зміни Законом України, що набрав чинності 19 листопада 2022 року. Саме ці зміни визначили, коли безоплатна передача землі під час воєнного стану дозволена, а коли — ні.
Загальний підхід законодавця такий:
🔒 безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність заборонена,
але
🔓 є чітко визначені винятки, коли таке оформлення допускається.
Тому в кожній конкретній ситуації треба окремо аналізувати:
- статус земельної ділянки;
- наявність права користування;
- наявність нерухомості на ділянці;
- дату виникнення прав на землю;
- наявність кадастрового номера;
- наявність або відсутність правовстановлюючих документів.
Хто має право на приватизацію земельної ділянки під час воєнного стану
Під час дії воєнного стану право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність мають не всі громадяни, а лише ті категорії, які прямо підпадають під винятки, встановлені законом.
1. Власники об’єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці
Йдеться про о сіб, яким на праві приватної власності належать:
🏠 індивідуальні житлові будинки;
🏡 садові будинки;
🚗 гаражі;
🏢 інші будівлі та споруди, право власності на які оформлене відповідно до чинного законодавства.
Тобто якщо на земельній ділянці знаходиться ваш будинок чи інша нерухомість, і ваше право власності належним чином зареєстроване, ви можете претендувати на безоплатну передачу землі під цим об’єктом навіть під час воєнного стану.
2. Громадяни, яким земельні ділянки були надані у користування до 1 січня 2002 року
Це друга ключова категорія. Якщо земля була надана особі у користування до набрання чинності чинним Земельним кодексом України, така особа також може оформити її у власність у межах норм безоплатної приватизації.
Саме ця категорія часто викликає найбільше запитань, оскільки люди мають старі документи, записи у книгах, рішення виконкомів або акти, видані ще за радянських часів чи у 1990-х роках.
Які документи підтверджують право користування землею до 2002 року
На практиці далеко не завжди громадянин має «ідеальний» пакет документів. Проте це не означає, що право неможливо довести.
Документами, які можуть підтверджувати право користування земельною ділянкою, зокрема, є:
📄 державний акт на право постійного користування земельною ділянкою;
📄 державний акт на право володіння землею;
📄 державний акт на право довічного успадкованого володіння землею;
📄 договір про надання земельної ділянки у безстрокове користування для будівництва індивідуального житлового будинку;
📄 акт відводу земельної ділянки в натурі;
📄 рішення виконавчого комітету чи місцевої ради;
📄 записи у земельно-шнурових книгах;
📄 записи у погосподарських книгах;
📄 записи в реєстрових книгах виконавчих комітетів сільських чи міських рад.
Саме через старі документи найчастіше виникають проблеми: відсутність печатки, нечіткі межі, розбіжності в адресі, площі чи прізвищі. У таких випадках потрібен окремий юридичний аналіз.
Чи мають право на приватизацію всі пільгові категорії громадян
Це поширене запитання. Багато хто вважає, що під час воєнного стану право на безоплатну приватизацію автоматично зберігається для всіх осіб, які загалом мають таке право за Земельним кодексом України.
Але на практиці слід розрізняти:
- загальне право на безоплатну приватизацію, яке існує у мирний час;
- спеціальні обмеження воєнного стану, які тимчасово звужують можливість реалізувати це право.
Тому сам по собі статус пільгової особи, ветерана чи іншої категорії не означає автоматичного права на безоплатну передачу земельної ділянки під час воєнного стану, якщо ситуація не підпадає під винятки, прямо передбачені законом.
Чи можна приватизувати земельний пай під час воєнного стану
Тут важливо не плутати різні правові ситуації.
Земельний пай, оформлення права на земельну ділянку під будинком, та безоплатна передача державної/комунальної землі — це не одне й те саме.
У справах щодо паїв потрібно окремо аналізувати:
- чи сформована земельна ділянка;
- чи присвоєний їй кадастровий номер;
- чи є сертифікат на земельну частку (пай);
- чи відбулося виділення в натурі;
- чи зареєстроване право власності;
- чи немає накладок та спорів щодо меж.
Тому питання щодо паїв завжди потребує індивідуального аналізу документів.
Чи змінилася сама процедура приватизації
Попри воєнний стан, сама процедура безоплатної передачі земельної ділянки у власність у дозволених законом випадках загалом залишається врегульованою статтею 118 Земельного кодексу України.
Тобто якщо особа підпадає під винятки, передбачені законом, вона може проходити процедуру оформлення права власності.
Порядок приватизації земельної ділянки під час воєнного стану
Нижче — базовий алгоритм, який найчастіше застосовується на практиці.
Крок 1. Перевірити підставу для приватизації
Спочатку потрібно з’ясувати, чи маєте ви право на оформлення землі саме під час воєнного стану.
Потрібно перевірити:
✅ чи є у вас зареєстроване право власності на будинок, гараж, садовий будинок або іншу споруду;
✅ чи перебуває земельна ділянка у державній або комунальній власності;
✅ чи надавалась вам або вашій родині ця ділянка у користування до 01.01.2002;
✅ чи є документи, які підтверджують це користування;
✅ чи сформована земельна ділянка і чи має вона кадастровий номер.
Без цієї перевірки подавати документи ризиковано, бо можна отримати відмову вже на початковому етапі.
Крок 2. Замовити технічну документацію із землеустрою
Якщо підстава є, наступний етап — виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Ця документація розробляється відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Важливий нюанс: у багатьох випадках така технічна документація замовляється громадянином без окремого дозволу на її розроблення, якщо мова йде про приватизацію ділянки, яка вже перебуває у користуванні або на якій розташований об’єкт нерухомості заявника.
Крок 3. Присвоїти земельній ділянці кадастровий номер
Якщо земельна ділянка ще не сформована у Державному земельному кадастрі, необхідно здійснити її формування та присвоєння кадастрового номера.
Це один із ключових етапів, без якого оформити право власності неможливо.
Особливу увагу варто звернути на норму п. 3 розділу VII Закону України «Про Державний земельний кадастр». Вона передбачає, що кадастровий номер на земельну ділянку, на якій розташований будинок або інший об’єкт нерухомого майна, право власності на який зареєстроване, присвоюється за заявою власника такого об’єкта на підставі технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки.
У такому випадку вимагати інші документи понад передбачені законом — неправомірно.
Крок 4. Подати клопотання до відповідного органу
Далі громадянин подає клопотання до органу, який уповноважений передавати земельні ділянки у власність відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України.
Залежно від ситуації це може бути:
🏛 орган місцевого самоврядування;
🏛 відповідний орган виконавчої влади.
До клопотання зазвичай додаються:
- паспорт та РНОКПП;
- документи на нерухомість або документи, що підтверджують користування землею;
- технічна документація із землеустрою;
- витяг з Державного земельного кадастру;
- інші документи, необхідні саме у вашій ситуації.
Крок 5. Отримати рішення про передачу земельної ділянки у власність
Після розгляду документів відповідний орган приймає рішення про:
✅ затвердження документації;
✅ передачу земельної ділянки у приватну власність;
або
❌ відмову із зазначенням підстав.
На практиці саме на цьому етапі часто виникають затримки, формальні зауваження або необґрунтовані відмови.
Крок 6. Зареєструвати право власності
Після отримання рішення потрібно завершити процедуру державною реєстрацією речового права.
Лише після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно особа набуває повноцінно оформленого права власності на земельну ділянку.
Які документи потрібні для приватизації землі під час воєнного стану
Перелік документів залежить від конкретної ситуації, але найчастіше потрібні:
📌 паспорт громадянина України;
📌 РНОКПП;
📌 документи, що підтверджують право власності на будинок, гараж, садовий будинок чи іншу споруду;
📌 документи, що підтверджують право користування земельною ділянкою до 01.01.2002;
📌 технічна документація із землеустрою;
📌 витяг із Державного земельного кадастру;
📌 клопотання або заява;
📌 рішення місцевої ради, виконкому чи інші архівні документи — за наявності.
У складних випадках можуть додатково знадобитися:
- архівні довідки;
- копії погосподарських книг;
- довідки БТІ;
- документи про зміну адреси;
- документи для усунення розбіжностей у ПІБ чи площі.
Скільки коштує приватизація земельної ділянки
Дуже часто клієнти питають: яка ціна приватизації землі під час воєнного стану?
Тут важливо розуміти, що безоплатність у земельному праві означає безоплатну передачу ділянки у власність, але не означає відсутність супутніх витрат.
На практиці витрати можуть включати:
💰 виготовлення технічної документації;
💰 землевпорядні роботи;
💰 присвоєння кадастрового номера;
💰 архівні довідки та витяги;
💰 нотаріальні витрати або реєстраційні дії;
💰 юридичний супровід.
Тому вартість приватизації земельної ділянки завжди визначається індивідуально — залежно від регіону, площі, складності справи, наявності документів і конфліктів щодо меж.
Які проблеми виникають найчастіше
На практиці найпоширенішими є такі ситуації:
⚠️ відсутні старі правовстановлюючі документи;
⚠️ будинок є, а право власності на нього не зареєстровано;
⚠️ немає кадастрового номера;
⚠️ ділянка фактично використовується, але межі не визначені;
⚠️ є накладка меж із сусідньою ділянкою;
⚠️ орган місцевого самоврядування затягує розгляд;
⚠️ у документах різняться адреса, площа або прізвище власника;
⚠️ заявнику безпідставно відмовляють через воєнний стан, хоча його випадок підпадає під виняток.
Саме тому у земельних питаннях дуже важливо спочатку зробити юридичну перевірку документів, а вже потім запускати процедуру.
Що робити, якщо відмовили у приватизації
Відмова не завжди означає, що право втрачено.
Спочатку потрібно зрозуміти:
- відмова є письмовою чи усною;
- яка саме підстава зазначена;
- чи відповідає ця підстава вимогам закону;
- чи можна усунути недоліки документів;
- чи є сенс оскаржувати рішення.
У разі відмови можливі такі дії:
✅ доопрацювання пакета документів;
✅ подання повторного звернення;
✅ подання скарги;
✅ оскарження дій або бездіяльності органу;
✅ судовий захист права.
У багатьох випадках саме правильно підготовлена правова позиція дозволяє завершити оформлення землі без зайвих втрат часу.
Чи можна підготувати документи зараз, а завершити процедуру пізніше
Так, у багатьох випадках це доцільно.
Навіть якщо ситуація зараз не дозволяє швидко завершити всю процедуру, можна:
📌 зібрати наявні документи;
📌 отримати архівні підтвердження;
📌 перевірити правовий статус будинку;
📌 замовити технічну документацію;
📌 усунути розбіжності в документах;
📌 підготувати правову позицію на випадок спору.
Такий підхід дозволяє не втрачати час і бути готовими завершити оформлення одразу, щойно це стане можливим у вашій ситуації.
Чому важливо діяти правильно саме зараз
Земельні спори рідко бувають простими. Помилки на старті часто призводять до:
❌ відмови у приватизації;
❌ затягування процедури на місяці;
❌ спорів із сусідами;
❌ неможливості продати, подарувати чи оформити спадщину;
❌ проблем при реєстрації будинку або іншої нерухомості.
Тому якщо ви плануєте оформити землю під будинком, гаражем чи іншою нерухомістю під час воєнного стану, краще одразу перевірити всі документи та обрати правильний алгоритм дій.
Як допоможе «Бровар Юст»
Юридична компанія «Бровар Юст» допомагає клієнтам у земельних питаннях у Броварах, Київській області та онлайн по Україні.
Ми можемо допомогти з:
✅ правовим аналізом підстав для приватизації землі;
✅ перевіркою документів на будинок і земельну ділянку;
✅ супроводом виготовлення технічної документації;
✅ підготовкою звернень, заяв, клопотань і запитів;
✅ супроводом присвоєння кадастрового номера;
✅ оскарженням відмов та захистом інтересів клієнта.
Висновок
Приватизація земельної ділянки під час воєнного стану в Україні можлива, але лише у випадках, прямо передбачених законом. Насамперед це стосується:
- власників нерухомого майна, розташованого на ділянці;
- громадян, яким земля була надана у користування до 1 січня 2002 року.
Успішне оформлення залежить від правильно визначеної підстави, наявності документів, технічної документації, кадастрового номера та грамотно побудованої процедури.
Якщо ви не впевнені, чи маєте право на приватизацію землі під час воєнного стану, або вже отримали відмову, варто звернутися за професійною юридичною допомогою.
FAQ: поширені запитання про приватизацію землі під час воєнного стану
Чи заборонена приватизація землі під час воєнного стану повністю?
Ні. Повної заборони немає. Але діє обмеження щодо безоплатної передачі земель державної та комунальної власності у приватну власність, крім випадків, прямо передбачених законом.
Хто може приватизувати земельну ділянку під час воєнного стану?
Передусім це власники нерухомості, розташованої на земельній ділянці, а також громадяни, яким ділянка була надана у користування до 1 січня 2002 року.
Чи можна приватизувати землю під будинком під час війни?
Так, якщо будинок належить вам на праві власності та право належним чином оформлене.
Які документи потрібні для приватизації земельної ділянки?
Зазвичай потрібні паспорт, РНОКПП, документи на нерухомість або документи про користування землею, технічна документація із землеустрою, витяг з кадастру та заява.
Чи потрібен кадастровий номер для приватизації?
Так, без кадастрового номера завершити оформлення права власності на земельну ділянку неможливо.
Чи потрібен підпис сусідів?
Не завжди. Це залежить від конкретної ситуації, стану меж та наявності спору.
Що робити, якщо орган місцевого самоврядування відмовив?
Потрібно проаналізувати підставу відмови. У багатьох випадках рішення можна оскаржити або виправити недоліки в документах і подати звернення повторно.
Скільки коштує приватизація землі?
Вартість залежить від ситуації: наявності документів, кадастрового номера, технічної документації, площі ділянки та складності справи. Безоплатність передачі не скасовує супутніх витрат на оформлення.
Звертайтесь до «Бровар Юст»
Потрібна допомога з приватизацією земельної ділянки, оформленням права власності, кадастровим номером або оскарженням відмови?
Юридична компанія «Бровар Юст» допоможе розібратися у вашій ситуації та супроводить процедуру від аналізу документів до реєстрації права.
🌐 Сайт: brovarjust.com.ua
📧 Email: brovarjust@gmail.com
📞 Телефон: +38 (063) 109-39-71, +38 (066) 596-76-42
📍 Адреса: м. Бровари, вул. Героїв України, 20, офіс 153, 2 поверх






















